Золото Донбасу - чорне вугілля та біла сіль

Опинившись під землею (288 метрів) ми побачили, що все там з солі – підлога,стіни, стеля та візерунки на них. Зі слів екскурсовода ми дізналися, що наша прогулянка проходить по дну стародавнього моря, яке займало територію України, Росії та Східної Європи мільйони років тому.

Для дітей, які це побачили вперше – це щось неймовірне. Неначе потрапив в льодяну казку. Все навколишнє вражає своїми розмірами, красою, білизною стін та стелі. По малюнках на стінах, розповідала екскурсовод, можна з великою точністю підрахувати, коли почався процес зародження солі. Діти були вражені не тільки  красою природніх об'єктів, але і зробленими руками людини:  скульптура гнома з кіркою в руці,  пальма із  солі, квіти, різні барельєфи тощо.

Дізналися діти, що відвідування соляного царства це не лише пізновально, але й корисно для здоров'я. Поряд з музеєм в шахті знаходиться спелеосанаторій «Соляна симфонія», де щорічно проходять лікування понад декількох тисяч хворих на бронхіальну астму.

В залах музею знаходяться виставкові експонати, які розповідають про розвиток соляної промисловості в Бахматі.  Почули діти і про те, що  в найбільшому залі відзначено декілька рекордів  Гіннеса, а саме -  це політ повітряної кулі  під землею, яка літала  понад 4 години  на висоті 17 метрів гад рівнем підлоги; другим рекордом була гра симфонічного оркестру; також був зафіксований рекорд, який потрапив в книгу рекордів України  Дмитро Халаджі  підняв та тримав 100 пудів солі(загальна вага снаряду – 1600 кг, 32 мішки з сіллю  по 50 кг кожний). Дуже сподобалася розповідь про Аллу Пугачову, яка теж булав цій шахті.

Дізналися ми, що спочатку роботи шахти було видобуто  понад 250 млн. тонн солі.

Всі учасники подорожі виявили бажання побувати тут знову та висловили слова подяки організаторам, а саме Донецькому обласному еколого-натуралістичному центру.